1. Словник української мови у 20 томах

шпиталь

ШПИТА́ЛЬ, ю, ч.

1. Військово-медичний заклад для стаціонарного лікування хворих і поранених; госпіталь.

За якийсь час з того шпиталю перевезли його до другого (Н. Кобринська);

За чотири роки сходив він багато огненних доріг, не раз стікав кров'ю, валявся по різних шпиталях (І. Цюпа);

Вийшли з бою танк і людина. Водія повезли в шпиталь (М. Рудь);

В сусідньому селі Радванці обладнали військовий шпиталь, куди привозили щодня поранених (М. Томчаній);

Польовий армійський шпиталь знаходився під землею (М. Стельмах);

// Місце, де лежать поранені.

[Пані Люба:] Як самі бачите, у нас все разом: і арсенал, і шпиталь, і опочивальня, – звичайне, як в облозі (С. Васильченко);

Наверху в залі було повно диму. На підлозі лежали, стогнучи, поранені. Тут уже утворився цілий шпиталь (О. Гончар).

2. заст. Лікарня.

У Львові мені було дуже погано, але я старався підбадьоритися, підняв (яка була) енергію, щоб доїхати якось додому, бо не хотілось лягати у львівському шпиталі... (М. Коцюбинський);

Дитину віддано на село до мамки, мати, виздоровівши [одужавши], пішла знов у службу і оце перед двома роками вмерла в шпиталю (І. Франко);

– Внуки пішли, а я ще і внуку відпровадив, аби в шпиталях ходила за хорими (В. Стефаник);

// Богадільня.

– Поки ти живий та здоровий, роби та й живи на своє зароблене. А як зробився старий та нікчемний, про тебе громада поклопоче. Задля цього в нас такі шпиталі позаведено (Панас Мирний);

Розмовляючи, наблизилися вони до шпиталю .. Навколо сиділи й лежали на лавках кілька вбогих, сліпих та калік (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпиталь — госпіталь чи шпиталь? Слово шпиталь з’явилося в народній мові чи не з козацьких часів (Трахтемирівський шпиталь для покалічених і старих запорожців). Його зафіксував у своєму словникові, складеному ще в першій половині ХІХ ст., Павло Білецький-Носенко. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Шпиталь — Шпита́ль прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. шпиталь — ЛІКАРНЯ, сов. госпіталь; (для калік) інвалідний дім, зап. богадільня. Словник синонімів Караванського
  4. шпиталь — [шпиетал'] -л'у, ор. -леим, м. (ў) -л'і, мн. -ал'і, -ал'іў два шпиетал'і Орфоепічний словник української мови
  5. шпиталь — Лічниця, див. госпиталь, больніца, клініка, поліклініка Словник чужослів Павло Штепа
  6. шпиталь — шпита́ль лікарня (ср, ст): У другій половині не сталося нічого цікавого. Лише одного глядача відвезли в шпиталь, а другий отетерів (Селепко); Скочила на ринок, переповіла те, що там могла бачити напроти книгарні Шевченка, бо вона сама... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. шпиталь — Притулок для вбогих, літніх та хворих людей Словник застарілих та маловживаних слів
  8. шпиталь — -ю, ч. 1》 Військово-медичний заклад для стаціонарного лікування хворих і поранених; госпіталь. || Місце, де лежать поранені. 2》 заст. Лікарня. || Богадільня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. шпиталь — ЛІКА́РНЯ (заклад для стаціонарного лікування хворих); ШПИТА́ЛЬ заст.; КЛІ́НІКА (установа, в якій лікування поєднується з науково-дослідною та педагогічною роботою); ГО́СПІТАЛЬ (перев. військова лікарня); ЛАЗАРЕ́Т (невелика військова лікарня). Словник синонімів української мови
  10. шпиталь — Шпита́ль, -лю, -леві, в -лі; -та́лі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. шпиталь — ШПИТА́ЛЬ, ю, ч. 1. Військово-медичний заклад для стаціонарного лікування хворих і поранених; госпіталь. За якийсь час з того шпиталю перевезли його до другого (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. шпиталь — (польс. < фр.) Стаціонарний лікувальний заклад, який призначався переважно для військових. Архітектура і монументальне мистецтво
  13. шпиталь — Шпиталь, -ля и -лю м. Богадѣльня. КС. 1890. VII. 59. 1883. IV. 78. Шпиталі для слабих, убогих, калік. Ном. № 2584. Про тебе і в шпиталях шепчуть. Ном. № 2584. Словник української мови Грінченка