шпиталь

шпита́ль

-ю, ч.

1》 Військово-медичний заклад для стаціонарного лікування хворих і поранених; госпіталь.

|| Місце, де лежать поранені.

2》 заст. Лікарня.

|| Богадільня.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпиталь — госпіталь чи шпиталь? Слово шпиталь з’явилося в народній мові чи не з козацьких часів (Трахтемирівський шпиталь для покалічених і старих запорожців). Його зафіксував у своєму словникові, складеному ще в першій половині ХІХ ст., Павло Білецький-Носенко. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Шпиталь — Шпита́ль прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. шпиталь — ЛІКАРНЯ, сов. госпіталь; (для калік) інвалідний дім, зап. богадільня. Словник синонімів Караванського
  4. шпиталь — [шпиетал'] -л'у, ор. -леим, м. (ў) -л'і, мн. -ал'і, -ал'іў два шпиетал'і Орфоепічний словник української мови
  5. шпиталь — Лічниця, див. госпиталь, больніца, клініка, поліклініка Словник чужослів Павло Штепа
  6. шпиталь — ШПИТА́ЛЬ, ю, ч. 1. Військово-медичний заклад для стаціонарного лікування хворих і поранених; госпіталь. За якийсь час з того шпиталю перевезли його до другого (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. шпиталь — шпита́ль лікарня (ср, ст): У другій половині не сталося нічого цікавого. Лише одного глядача відвезли в шпиталь, а другий отетерів (Селепко); Скочила на ринок, переповіла те, що там могла бачити напроти книгарні Шевченка, бо вона сама... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. шпиталь — Притулок для вбогих, літніх та хворих людей Словник застарілих та маловживаних слів
  9. шпиталь — ЛІКА́РНЯ (заклад для стаціонарного лікування хворих); ШПИТА́ЛЬ заст.; КЛІ́НІКА (установа, в якій лікування поєднується з науково-дослідною та педагогічною роботою); ГО́СПІТАЛЬ (перев. військова лікарня); ЛАЗАРЕ́Т (невелика військова лікарня). Словник синонімів української мови
  10. шпиталь — Шпита́ль, -лю, -леві, в -лі; -та́лі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. шпиталь — ШПИТА́ЛЬ, ю, ч. 1. Військово-медичний заклад для стаціонарного лікування хворих і поранених; госпіталь. За якийсь час з того шпиталю перевезли його до другого (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. шпиталь — (польс. < фр.) Стаціонарний лікувальний заклад, який призначався переважно для військових. Архітектура і монументальне мистецтво
  13. шпиталь — Шпиталь, -ля и -лю м. Богадѣльня. КС. 1890. VII. 59. 1883. IV. 78. Шпиталі для слабих, убогих, калік. Ном. № 2584. Про тебе і в шпиталях шепчуть. Ном. № 2584. Словник української мови Грінченка