1. Словник української мови у 20 томах

шпичакуватий

ШПИЧАКУВА́ТИЙ, а, е.

Такий, як шпичак; подібний до шпичака.

З хати вийшов господар, кремезний, просивий чоловік з короткою підстриженою шпичакуватою бородою (Б. Грінченко);

Хризант Калитовський як почне обплутувати його ласкавими словами, мов павутинням, – дивись шпичакуватий панок стає кругленький, наче кулька (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпичакуватий — Гострий, остюкуватий, бар. гострокінцевий; (бескет) стрімчастий, ШПИЛЯСТИЙ; шпичкуватий, шпичастий; п! КОЛЮЧИЙ. Словник синонімів Караванського
  2. шпичакуватий — див. колючий Словник синонімів Вусика
  3. шпичакуватий — шпичакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. шпичакуватий — -а, -е. Такий, як шпичак; подібний до шпичака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпичакуватий — ШПИЧАКУВА́ТИЙ, а, е. Такий, як шпичак; подібний до шпичака. З хати вийшов господар, кремезний, просивий чоловік з короткою підстриженою шпичакуватою бородою (Гр. Словник української мови в 11 томах
  6. шпичакуватий — Шпичакуватий, -а, -е Колючій, иглистый. Конст. у. Словник української мови Грінченка