1. Словник української мови у 20 томах

шпільман

ШПІ́ЛЬМАН, а, ч., іст.

Мандрівний музикант, співець, народний актор у середньовічній Європі.

Ще за князівських часів скоморохи на Русі скомбінувалися з другим подібним елементом, захожим зовсім з іншого боку. Були се німецькі шпільмани, мандруючі гуслярі, “свистільники”, “дударі”, “скрипачі” (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпільман — Бандуриста німецький Словник чужослів Павло Штепа
  2. шпільман — (нім. Spielman — гравець) — Середньовічний мандрівний актор-музикант в німецькомовних країнах, те ж, що жонглер, вагант, скоморох та ін. З XIV ст. Ш. — професійні міські музиканти, що об’єднувались у цехи. Словник-довідник музичних термінів
  3. шпільман — шпі́льман іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. шпільман — -а, ч., іст. Мандрівний музикант, співець, народний актор у середньовічній Європі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпільман — ШПІ́ЛЬМАН, а, ч., іст. Мандрівний музикант, співець, народний актор у середньовічній Європі. Ще за князівських часів скоморохи на Русі скомбінувалися з другим подібним елементом, захожим зовсім з іншого боку. Словник української мови в 11 томах