шріт
ШРІТ¹, шро́ту, ч.
1. Дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з мисливської рушниці; дріб.
Вовкун оглянув зранену литку. Шріт проскочив шкіру і пустив кров, але вискочив (І. Франко);
Вибухнув постріл, і шріт із сичанням зашумів, у воду (Олесь Досвітній);
* У порівн. Круг мене темно. Блискають тільки гострі, колючі згуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт (М. Коцюбинський);
Дощ за вікном дужчав та дужчав – тепер він сипав у шибки дрібним шротом (Ю. Смолич).
2. с. г. Відходи олійницького виробництва, які утворюються з подрібненого насіння різних олійних культур; у перемеленому вигляді використовуються для годівлі худоби.
При добуванні олії з насіння олійних рослин залишаються цінні кормові продукти у вигляді макухи та шроту (з наук. літ.);
У рибництві ще й досі застосовується спосіб годівлі риби однорідними концентрованими дорогокоштовними кормами – макухою, шротами, люпином тощо (з наук. літ.).
3. спец. Абразивний матеріал у вигляді чавунних та сталевих круглих чи багатогранних виробів від 0,8 до 1,2 мм.
Обробляти шротом.
Значення в інших словниках
- шріт — Дріб (для стріляння) [III] — дріб (рушничний) [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
- шріт — Шроту. 1. Дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з мисливської рушниці; дріб. 2. Відходи олійницького виробництва, які використовуються як корм для худоби. Літературне слововживання
- шріт — зб., дріб, (великий) картеч|а|, од. зб. шротина, шротинка. Словник синонімів Караванського
- шріт — Дріб, дробина Словник чужослів Павло Штепа
- шріт — шріт іменник чоловічого роду дріт Орфографічний словник української мови
- шріт — шроту, ч. 1》 Дрібні свинцеві кульки для стрільби з мисливської рушниці; дріб. 2》 Відходи олійницького виробництва, що утворюються з подрібненого насіння різних олійних культур; у перемеленому вигляді використовуються для годівлі худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шріт — ДРІБ (дрібні свинцеві кульки, призначені для стрільби з мисливської рушниці), ШРІТ. Я дробу не поклав йому у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич); Лунали постріли, і падав шріт на воду (М. Рильський). Словник синонімів української мови
- шріт — Шріт, шро́ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шріт — ШРІТ, шро́ту, ч. 1. Дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з мисливської рушниці; дріб. Вовкун оглянув зранену литку. Шріт проскочив шкіру і пустив кров, але вискочив (Фр. Словник української мови в 11 томах
- шріт — I. Шріт, шроту м. Дробь (для стрѣльбы). Шух. І. 234. --------------- II. Шріт меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486. Словник української мови Грінченка