штаб

ШТАБ, у, ч.

1. Орган керування військами в частинах, з'єднаннях і об'єднаннях усіх видів збройних сил; особи, що входять у цей орган.

Обідали у Княжевичів. Було велике товариство: 6 чи 7 старих паній.., військовий з генерального штабу (М. Коцюбинський);

– І деж ти думаєш, закінчивши академію, служити? – В штабі одної з близьких до кордону дивізій (Є. Кротевич);

Штаб Януша складався з небагатьох визначних рицарів краю (Іван Ле);

* У порівн. Скільки там люду перебуває за день! Все навкруги клекоче, кипить, а обком працює упевнено й розмірено, як мудрий, випробуваний штаб (О. Гончар);

// Приміщення, у якому перебуває такий орган.

На спорудженні форту працювали всі разом: матроси, козаки й піхота. Будували велику казарму на сто чоловік, два цейхгаузи, пекарню, стайню, вівчарню, клуню, житловий будинок, штаб з канцелярією (З. Тулуб);

[Ватутін:] Там стоятимеш, доки знайду вихід... Тільки не роби, як Швиденко. Півдня від нього звістки нема! [Швиденко:] Не міг, товаришу командуючий. Штаб накрило бомбами (Л. Дмитерко).

2. Узагалі керівний орган чого-небудь.

– Будівельників ще не призначали, та я гадаю, що проектно-дослідна експедиція й стане базою штабу будівельників (Іван Ле);

До гультяїв дружинники підбігли, Взяли у штаб (В. Іванович);

* Образно. І всі в Ульянових зійшлись. Хоч мати справу знала слабо, Ділила долю їх важку, її ім'я було тут штабом І теплим серцем їх зв'язку (Т. Масенко).

(1) Генера́льний штаб – головний орган управління збройними силами держави в мирний і воєнний час.

Добре було б, якби достали добру і детальну карту (мапу) Полтавщини (видання генерального штабу, наприклад) (Леся Українка);

– Що закінчили? – Академію генерального штабу (О. Довженко).