штаб

Булава

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штаб — (військовий) головна квартира <�команда>; (головнокомандувача) ставка; П. керівний орган, оперативний центр; п! УПРАВА; ШТАБ-КВАРТИРА, г. постій. Словник синонімів Караванського
  2. штаб — ШТАБ, у, ч. 1. Орган керування військами в частинах, з'єднаннях і об'єднаннях усіх видів збройних сил; особи, що входять у цей орган. Обідали у Княжевичів. Було велике товариство: 6 чи 7 старих паній.., військовий з генерального штабу (М. Словник української мови у 20 томах
  3. штаб — штаб іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири шта́би Орфографічний словник української мови
  4. штаб — (англ. headquarters) підрозділ фахівців технічного й організаційного призначення, що співробітничає безпосередньо з лінійним персоналом у забезпеченні ефективного виконання завдання. Економічний словник
  5. штаб — -у, ч. 1》 Орган керування військами в частинах, з'єднаннях та об'єднаннях усіх видів збройних сил; особи, що входять у цей орган. || Приміщення, в якому перебуває такий орган. 2》 Взагалі керівний орган чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. штаб — (нім. Stab) орган управління військами в частинах (на кораблях), з’єднаннях і об’єднаннях усіх видів збройних сил, підпорядкований відповідному командуванню і очолюваний начальником штабу. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. штаб — Штаб, шта́бу, -бові, в -бі; шта́би, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. штаб — ШТАБ, у, ч. 1. Орган керування військами в частинах, з’єднаннях і об’єднаннях усіх видів збройних сил особи, що входять у цей орган. Обідали у Княжевичів. Було велике товариство: 6 чи 7 старих паній.., військовий з генерального штабу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах