штамп
ШТАМП, а, ч.
1. Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших дрібних предметів шляхом штампування.
У похованні знайдено досить великий набір різних штампів для виготовлення прикрас (з наук. літ.).
2. Вид печатки (у 1 знач.), яка перев. має вигляд прямокутника з гуми з опуклим зображенням тексту назви якої-небудь установи, організації і т. ін., із зазначенням адреси, номера або яких-небудь інших відомостей;
// Відбиток, одержаний за допомогою такої печатки.
Він довго крутив у руках одержаний папірець, уважно розглядав штамп (Д. Ткач);
На книжці про міжпланетні польоти .. стояв бібліотечний штамп (В. Собко);
Одного разу одержала Маша листа, був він з трикутним штампом польової пошти на конверті (О. Гончар).
3. перен. Прийнятий загальновизнаний зразок, який сліпо наслідують; трафарет, шаблон.
Ми не раз читали відредаговані, вистругані сценарії, за якими робилися безликі фільми з мандруючими з одного в другий фільм штампами в зображенні людей, їх почуттів і діянь (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- штамп — Штемпель, печатка; (на офіційному папері) шапка, напис; П. шабл|ь|он, трафарет; Т. карбівка, штампувальна ФОРМА; штампило. Словник синонімів Караванського
- штамп — [штамп] -па, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
- штамп — Клеймо, див. штемпель Словник чужослів Павло Штепа
- штамп — рос. штамп 1. Прямокутна або іншої форми печатка, в якій зазначається назва установи, її адреса, телефони адміністрації. Таку печатку використовують для проштамповування документів, листів, довідок, що виходять з цієї установи. Eкономічна енциклопедія
- штамп — штамп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- штамп — -а, ч. 1》 Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших дрібних предметів шляхом штампування. 2》 Вид печатки (у 1 знач.), яка перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штамп — (нім. Stampfe, від італ. stamра – печатка, друк) 1. Готовий зразок, шаблон. 2. Інструмент, форма для виготовлення виробів з різних матеріалів штампуванням. 3. Напис на машинобудівному кресленику, де зазначено його назву, масштаб, виконавців тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- штамп — ПЕЧА́ТКА (предмет з нарізаними знаками для одержання відбитка на чомусь; такий відбиток), ПЕЧА́ТЬ, ШТАМП (із зображенням назви певної установи та іншими відомостями); ШТЕ́МПЕЛЬ (перев. Словник синонімів української мови
- штамп — Штамп, -па і -пу; шта́мпи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- штамп — ШТАМП, а, ч. 1. Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших дрібних предметів шляхом штампування. Словник української мови в 11 томах