1. Словник іншомовних слів Мельничука

штамп

(нім. Stampfe, від італ. stamра – печатка, друк)

1. Готовий зразок, шаблон.

2. Інструмент, форма для виготовлення виробів з різних матеріалів штампуванням.

3. Напис на машинобудівному кресленику, де зазначено його назву, масштаб, виконавців тощо.

4. Відбиток штемпеля на документі.

5. Переносно – художній прийом або зворот мови, що багаторазово механічно повторюється без творчого осмислення.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штамп — Штемпель, печатка; (на офіційному папері) шапка, напис; П. шабл|ь|он, трафарет; Т. карбівка, штампувальна ФОРМА; штампило. Словник синонімів Караванського
  2. штамп — [штамп] -па, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
  3. штамп — Клеймо, див. штемпель Словник чужослів Павло Штепа
  4. штамп — рос. штамп 1. Прямокутна або іншої форми печатка, в якій зазначається назва установи, її адреса, телефони адміністрації. Таку печатку використовують для проштамповування документів, листів, довідок, що виходять з цієї установи. Eкономічна енциклопедія
  5. штамп — ШТАМП, а, ч. 1. Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших дрібних предметів шляхом штампування. У похованні знайдено досить великий набір різних штампів для виготовлення прикрас (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. штамп — штамп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. штамп — -а, ч. 1》 Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших дрібних предметів шляхом штампування. 2》 Вид печатки (у 1 знач.), яка перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. штамп — ПЕЧА́ТКА (предмет з нарізаними знаками для одержання відбитка на чомусь; такий відбиток), ПЕЧА́ТЬ, ШТАМП (із зображенням назви певної установи та іншими відомостями); ШТЕ́МПЕЛЬ (перев. Словник синонімів української мови
  9. штамп — Штамп, -па і -пу; шта́мпи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. штамп — ШТАМП, а, ч. 1. Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших дрібних предметів шляхом штампування. Словник української мови в 11 томах