1. Словник іншомовних слів Мельничука

штанга

шта́нга

(нім. Stange, букв. – стрижень, прут)

1. Металевий стрижень, що є деталлю багатьох інструментів і механізмів.

2. Ш. бурова – сталевий стрижень, що з’єднує буровий інструмент (напр., долото), опущений у свердловину, з приводним двигуном.

3. Основний спортивний снаряд у важкій атлетиці. Складається з грифа для захвата руками та дисків для зміни ваги.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штанга — ШТА́НГА, и, ж. 1. Металевий стержень, що використовується як деталь у багатьох інструментах, механізмах, конструкціях і т. ін. Четверо робітників працювали біля свердлової штанги (О. Донченко); Олександр Омелянович дав натяжку. Штанги не підіймаються. Словник української мови у 20 томах
  2. штанга — шта́нга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. штанга — И, ж. Сережка для пірсингу. А от «штанга» в губі — автоматичне шарахання перехожих (Україна Молода). Словник сучасного українського сленгу
  4. штанга — -и, ж. 1》 Металевий стрижень, що його використовують як деталь у багатьох інструментах, механізмах, конструкціях і т. ін. Вимірювальна штанга — штанга, яка виготовляється з ізоляційного матеріалу та має градуювання за довжиною... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штанга — Спортивне приладдя для силових вправ і змагань з піднімання ваги; також сталевий стрижень (гриф) з дисками відповідної маси, що накладаються на нього. Універсальний словник-енциклопедія
  6. штанга — ШТА́НГА, и, ж. 1. Металевий стержень, що використовується як деталь у багатьох інструментах, механізмах, конструкціях і т. ін. Четверо робітників працювали біля свердлової штанги (Донч., II, 1956, 70); Олександр Омелянович дав натяжку. Словник української мови в 11 томах