штанга

шта́нга

-и, ж.

1》 Металевий стрижень, що його використовують як деталь у багатьох інструментах, механізмах, конструкціях і т. ін.

Вимірювальна штанга — штанга, яка виготовляється з ізоляційного матеріалу та має градуювання за довжиною; використовується для вимірювання відстаней.

Ізолювальна штанга — ізолювальний ручний інструмент, металевий стрижень з кінцевою насадкою, що використовується для робіт під напругою.

2》 спорт. Брус футбольних, хокейних, гандбольних та інших воріт.

3》 спорт. Прилад для занять важкою атлетикою, що складається з металевого стержня, на кінцях якого закріплено знімні диски.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

штанга — ШТА́НГА, и, ж. 1. Металевий стержень, що використовується як деталь у багатьох інструментах, механізмах, конструкціях і т. ін. Четверо робітників працювали біля свердлової штанги (О. Донченко); Олександр Омелянович дав натяжку. Штанги не підіймаються. Словник української мови у 20 томах
штанга — шта́нга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
штанга — И, ж. Сережка для пірсингу. А от «штанга» в губі — автоматичне шарахання перехожих (Україна Молода). Словник сучасного українського сленгу
штанга — шта́нга (нім. Stange, букв. – стрижень, прут) 1. Металевий стрижень, що є деталлю багатьох інструментів і механізмів. 2. Ш. бурова – сталевий стрижень, що з’єднує буровий інструмент (напр., долото), опущений у свердловину, з приводним двигуном. Словник іншомовних слів Мельничука
штанга — Спортивне приладдя для силових вправ і змагань з піднімання ваги; також сталевий стрижень (гриф) з дисками відповідної маси, що накладаються на нього. Універсальний словник-енциклопедія
штанга — ШТА́НГА, и, ж. 1. Металевий стержень, що використовується як деталь у багатьох інструментах, механізмах, конструкціях і т. ін. Четверо робітників працювали біля свердлової штанги (Донч., II, 1956, 70); Олександр Омелянович дав натяжку. Словник української мови в 11 томах