штанодран

ШТАНОДРА́Н, у, ч., діал., бот.

Назва рослини азалії жовтої, нектар квіток якої отруйний.

Змінена до невпізнання ботанічна назва драгустан виявляє свою належність до розглядуваної словотвірної моделі лише завдяки своєму “двійникові” штанодран (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штанодран — штанодра́н іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. штанодран — Штанодран, -ну м. раст. = драпустан, Azalca pontica L. ЗЮЗО. І. 113. Словник української мови Грінченка