штанці

ШТАНЦІ́, ів, мн.

Зменш.-пестл. до штани́; дитячі штани.

Усе, все тепер пригадується мені. Невеличкий ще я. .. На мені .. штанці вибійчані (А. Тесленко);

Ладя був опецькуватий хлопчик у коротких штанцях, надутих позаду, як камери на тугих м'ячах (П. Панч);

Щиглики попискували в клітці, хизувалися червоними штанцями (Григорій Тютюнник);

* Образно. На руку йому сіла бджола в жовтих штанцях із перги, стомлена відпочивала, важко дихаючи (Ю. Яновський).

◇ Без штані́в (рідше без штанці́в) під стіл бі́гати (ходи́ти) див. бі́гати;

(1) Без штанці́в під стіл бі́гати (д) див. бі́гати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штанці — див. штани Словник синонімів Вусика
  2. штанці — штанці́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. штанці — -ів, мн. Зменш.-пестл. до штани; дитячі штани. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штанці — без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. (Глушак:) Худякова я знав, коли ти ще без штанців під стіл бігав (О. Довженко). Фразеологічний словник української мови
  5. штанці — ШТАНИ́ (рід одягу), ПАНТАЛО́НИ заст., ГА́ЧІ діал., НОГА́ВКИ діал., НОГАВИ́ЦІ діал.; БРЮ́КИ (перев. щодо жіночого одягу); ШТАНЦІ́, ШТАНЕНЯ́ТА розм., ШТАНЧА́ТА розм., ШТАНЯ́ТА розм. Словник синонімів української мови
  6. штанці — Штанці́, -ці́в, -ця́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. штанці — ШТАНЦІ́, ів, мн. Зменш.-пестл. до штани́; дитячі штани. Усе, все тепер пригадується мені. Невеличкий ще я. ..На мені.. штанці вибійчані (Тесл. Словник української мови в 11 томах
  8. штанці — Штанці, -ців м. ум. отъ штани. Словник української мови Грінченка