штанці

ШТАНЦІ́, ів, мн. Зменш.-пестл. до штани́; дитячі штани.

Усе, все тепер пригадується мені. Невеличкий ще я. ..На мені.. штанці вибійчані (Тесл., З книги життя, 1949, 71);

Ладя був опецькуватий хлопчик у коротких штанцях, надутих позаду, як камери на тугих м’ячах (Панч, Іду.., 1946, 106);

Щиглики попискувала в клітці, хизувалися червоними штанцями (Тют., Вир. 1964, 539);

*Образно. На руку йому сіла бджола в жовтих штанцях із перги, стомлена відпочивала, важкі дихаючи (Ю. Янов., II, 1954, 117).

∆ Без штанців [під стіл] ходить (ходив, бігає, бігав) — те саме, що Без штанів ходить ( див. штани́)

[Глушак:] Худякова я знав, коли ти ще без штанції під стіл бігав (Довж., І, 1958, 115).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штанці — див. штани Словник синонімів Вусика
  2. штанці — ШТАНЦІ́, ів, мн. Зменш.-пестл. до штани́; дитячі штани. Усе, все тепер пригадується мені. Невеличкий ще я. .. На мені .. штанці вибійчані (А. Тесленко); Ладя був опецькуватий хлопчик у коротких штанцях, надутих позаду, як камери на тугих м'ячах (П. Словник української мови у 20 томах
  3. штанці — штанці́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  4. штанці — -ів, мн. Зменш.-пестл. до штани; дитячі штани. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штанці — без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. (Глушак:) Худякова я знав, коли ти ще без штанців під стіл бігав (О. Довженко). Фразеологічний словник української мови
  6. штанці — ШТАНИ́ (рід одягу), ПАНТАЛО́НИ заст., ГА́ЧІ діал., НОГА́ВКИ діал., НОГАВИ́ЦІ діал.; БРЮ́КИ (перев. щодо жіночого одягу); ШТАНЦІ́, ШТАНЕНЯ́ТА розм., ШТАНЧА́ТА розм., ШТАНЯ́ТА розм. Словник синонімів української мови
  7. штанці — Штанці́, -ці́в, -ця́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. штанці — Штанці, -ців м. ум. отъ штани. Словник української мови Грінченка