штемп

Значення в інших словниках

1. штемп — Ште́мп: — компрометуючий доказ (від штемпувати — таврувати) [48] — тавро; прикрий слід [II] У злодїйськім жарґонї слїд, знак, зрада. Словник з творів Івана Франка
2. штемп — штемп іменник чоловічого роду тавро рідко Орфографічний словник української мови
3. штемп — штемп вул. 1. сором, ганьба (ст): То вже був би фест штемп, пане поручнику, щоби вояка кропнула бомба на урльопі! (Лисяк)||встид ◊ нароби́ти ште́мпу вул.осоромити, знеславити (ср) ◊ ште́мп ли́кнути вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. штемп — А, ч. Хлопець. Два коротко стрижених штемпа, схожих на боксерів, лупцюють товстуна у світлому костюмі (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
5. штемп — (-а) ч. 1. мол. Хлопець молодий чоловік. ПСУМС, 81. // Хлопець невисокого зросту. 2. крим.; зневажл. Працівник карного розшуку. СЖЗ, 117. Словник жарґонної лексики української мови
6. штемп — -а, ч., заст. Тавро. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. штемп — КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. Словник синонімів української мови
8. штемп — ШТЕМП, а, ч., заст. Тавро. А меж ними, запеклими, В кайдани убраний Цар всесвітній! цар волі, цар, Штемпом увінчаний! (Шевч., І, 1963, 242). Словник української мови в 11 томах
9. штемп — Штемп, -пу м. Клеймо. Шевч. ІІ. 19. Словник української мови Грінченка