1. Словник української мови у 20 томах

штильгукати

ШТИЛЬГУ́КАТИ, ШТИГУ́ЛЬКАТИ, аю, аєш, недок., діал.

Шкутильгати.

Ось надійшов штильгукаючи старий Петро (І. Франко);

– Ти вже велика дівка, тебе не можна брати на плечі, – приговорює Тарас, і дитина дала намовитися, встала, штильгукає далі по камінні (С. Ковалів);

Мусила [Марійка] більше як тиждень бідувати та штигулькати з палицею, поки нога загоїлася (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штильгукати — Кульгати [III] — шкутильгати [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. штильгукати — -аю, -аєш, недок., діал. Шкутильгати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штильгукати — ШТИЛЬГУКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Шкутильгати. Ось надійшов штильгукаючи старий Петро (Іван Франко, IV, 1950, 390); — Ти вже велика дівка, тебе не можна брати на плечі, — приговорює Тарас, і дитина дала намовитися, встала, штильгукає далі по камінні (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 42). Словник української мови в 11 томах