штиль
ШТИЛЬ¹, ю, ч.
Відсутність вітру (на морі, озері і т. ін.); безвітря.
Стояв штиль. Море коливалося блакитним атласом, і, скільки сягало око, розбігалися його просторами сріблясті стежки (З. Тулуб);
– Ну, як там море? Тихе чи бушує? – Тихе, дядьку, повний штиль!.. (С. Олійник);
Шумує буйна людська хвиля, хоч і мовчить, як море в штиль, Коли воно чекає вітру, щоб вдарити у береги (Л. Первомайський).
◇ (1) Ме́ртвий штиль – повне безвітря.
На мить Сашко спинився на пагорбі і з жалем подивився на легкі при березі брижі застиглого в мертвому штилі моря (Ю. Смолич);
(2) По́вний штиль – відсутність, припинення діяльності, руху, розвитку чого-небудь; бездіяльність.
У нас же тут [на інформаційному ринку] повний штиль, все ще залишається в силі ленінський декрет 1920 року, що відмінив купівлю-продаж результатів інтелектуальної праці (із журн.);
– Якими семимильними кроками йде розвиток техніки в наші часи! А чим ми можемо похвалитися? Повним штилем у нашій лабораторії? (з газ.).
ШТИЛЬ², ю, ч., заст.
Стиль.
– Буонапарте – наш лютий ворог, але хто буде заперечувати, що французька мова вишукана, високого штилю і краси незрівнянної (П. Кочура);
Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим штилем (І. Кириленко);
Готуючись до розмови з письменником, Василь Опанасович мимоволі переходив часом на високий штиль, (О. Полторацький).
ШТИЛЬ³, я́, ч.
Загострена жердина, кілок (перев. для носіння соломи, сіна).
– А чом же, дядьку, ви не викопали тих грошей, коли бачили, де вони горять? Я б зараз пішов з штилем та виштиляв місце, викопав би гроші та накупив би собі волів та коней... – сказав Денис (І. Нечуй-Левицький);
– Та тільки б свиснув хто – з косами, з штилями підемо на панство, до ноги виріжемо (А. Головко);
Хлопці облишили штилі, стовпилися цікаві біля містка, стежачи, як направляє Білограй крутим узвозом коня (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- штиль — (на морі) безвітря; (літератури) ІР. стиль; (зразок, манір) КШТАЛТ. Словник синонімів Караванського
- штиль — Тиша, безвітря Словник чужослів Павло Штепа
- штиль — (гр. stylos — паличка) — вертикальна риска, яку додають до овалу половинної, четвертної, восьмої, шістнадцятої, тридцять другої і т.д. ноти (див. Додаток ІІІ). Словник-довідник музичних термінів
- штиль — штиль 1 іменник чоловічого роду безвітря штиль 2 іменник чоловічого роду стиль штиль 3 іменник чоловічого роду кілок рідко Орфографічний словник української мови
- штиль — I -ю, ч. Відсутність вітру (на морі, озері і т. ін.) або дуже слабкий вітер; безвітря. Мертвий штиль — повне безвітря. II -ю, ч., муз. Вертикальна риска, яку додають до овалу половинної, четвертої, восьмої, шістнадцятої і т. д. ноти. III -ю, ч., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штиль — (голл. stil) безвітря або дуже слабкий вітер (на морі, озері). Словник іншомовних слів Мельничука
- штиль — по́вний штиль. Відсутність, припинення діяльності, руху, розвитку чого-небудь; бездіяльність. У нас же тут (на інформаційному ринку) повний штиль, все ще залишається в силі ленінський декрет 1920 року... Фразеологічний словник української мови
- штиль — БЕЗВІ́ТРЯ (безвітряна погода); ЗАТИ́ШШЯ (припинення вітру, тимчасове встановлення тихої погоди); ШТИЛЬ (відсутність вітру над водяним простором, рідше — в природі взагалі). Туман Непрядви стелеться в безвітрі, Глухий, беззвучний, як болотний мох (М. Словник синонімів української мови
- штиль — Штиль, -лю = кшталт штиль, -лю, -леві; -лі, -лів (безвітря) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- штиль — ШТИЛЬ¹ і, ю, ч. Відсутність вітру (на морі, озері і т. ін.); безвітря. Стояв штиль. Море коливалося блакитним атласом, і, скільки сягало око, розбігалися його просторами сріблясті стежки (Тулуб, В степу.., 1964, 278); — Ну, як там море? Тихе чи бушує?... Словник української мови в 11 томах
- штиль — Штиль м. 1) лю. Манеръ, образецъ. см. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль. Св. Л. 24. 2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. І. 70. Мнж. 194. Штилі, що солому носять, як молотять. Сим. 197. Кладе копицями, а виносить штилями. Нѣжин. у. Словник української мови Грінченка