штрафувати
ШТРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого і без дод.
Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку.
– Навкруги – скільки оком кинеш – ліси, та... все панські ліси. Ходять люди і кленуть їх, бо за кожну галузинку – під арешт тягнуть, штрафують... (П. Колесник);
// Карати за невиконання чого-небудь, порушення умов, правил гри, етикету і т. ін.
Ось оскаженілий німець, покриваний суддею, ударив нашого [футболіста] під ребра, суддя не штрафує, глядачі обурено свистять (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- штрафувати — Гривнити, гривнути, зігривнювати, зігривнити, позігривнювати, погривнювати, погривнити, вирувати, звировувати, звирувати, позвировувати, повировувати, повирувати Словник чужослів Павло Штепа
- штрафувати — штрафува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- штрафувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. || Карати за невиконання чого-небудь, порушення умов, правил гри, етикету тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штрафувати — Штрафува́ти, -фу́ю, -фу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- штрафувати — ШТРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. Словник української мови в 11 томах