1. Словник української мови в 11 томах

штрафувати

ШТРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку.

Штрафуючи робітників, капіталіст присвоює собі роль судді (Ленін, 23, 1972, 412);

— Навкруги — скільки оком кинеш — ліси, та… все панські ліси. Ходять люди і кленуть їх, бо за кожну галузинку — під арешт тягнуть, штрафують… (Кол., На фронті.., 1959, 193);

// Карати за невиконання чого-небудь, порушення умов, правил гри, етикету і т. ін.

Ось оскаженілий німець, покриваний суддею, ударив нашого [футболіста] під ребра, суддя не штрафує, глядачі обурено свистять (Ю. Янов., II, 1954, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штрафувати — Гривнити, гривнути, зігривнювати, зігривнити, позігривнювати, погривнювати, погривнити, вирувати, звировувати, звирувати, позвировувати, повировувати, повирувати Словник чужослів Павло Штепа
  2. штрафувати — ШТРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого і без дод. Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. – Навкруги – скільки оком кинеш – ліси, та... все панські ліси. Словник української мови у 20 томах
  3. штрафувати — штрафува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. штрафувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. || Карати за невиконання чого-небудь, порушення умов, правил гри, етикету тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штрафувати — Штрафува́ти, -фу́ю, -фу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)