штубацький

ШТУБА́ЦЬКИЙ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штубацький — Дитячий, дітвацький [I] Словник з творів Івана Франка
  2. штубацький — Штуба́цький, перен. Школярський (про папір невисокого сорту). Даруйте, що пишу на такім штубацькім папері, але який подали, на такім пишу (Коб., Листи, 26, 288) // порівн. пол. sztubacki, розм. -школярський, sztubak, розм. -школяр. Українська літературна мова на Буковині
  3. штубацький — штуба́цький → штубакуватий Лексикон львівський: поважно і на жарт