1. Словник української мови у 20 томах

штудерний

ШТУДЕ́РНИЙ, а, е, діал.

1. Хитрий, кмітливий.

Хлопці здорові, рослі .. Менший то штудерний такий, як старий (В. Стефаник);

А людям хвалиться [Савка]: – Нема, – каже, – як мій Стасьо мудрий! Там-то вам штудерна голова! (О. Маковей);

А ті пани на все штудерні (І. Франко);

Це був найстарший чоловік із радних, дуже штудерний і хитрий на розум (Л. Мартович).

2. Уміло, майстерно зроблений; мудрований.

Підносили питво [медовари] з'юрмленим довкола торговчанам, вміло ховали заплату в міцні шкіряні міхи або в штудерні дерев'яні скрині під собою (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штудерний — Штуде́рний: — майстерний [9] — майстерно зроблений [44-1] — хитрий [XIX] А тимчасом гайнується час на крикливих виборах, поборюванні «антинародових кандидатів» (за кожну ціну, яким би то не було кандидатом), на штудерних банках... Словник з творів Івана Франка
  2. штудерний — штуде́рний прикметник хитрий; мудрований діал. Орфографічний словник української мови
  3. штудерний — штуде́рний хитромудрий (ст): Він видумував різні штудерні питання, ставив їх хлопцям, і вони, зовсім природно, не вміли на них дати відповіді (Шухевич); Отже, у Львові мав бути дивак, якому здавалося, чи він себе вмовив, що має скляний живіт. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. штудерний — -а, -е, діал. 1》 Хитрий, кмітливий. 2》 Уміло, майстерно зроблений; мудрований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штудерний — КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  6. штудерний — Штуде́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. штудерний — ШТУДЕ́РНИЙ, а, е, діал. 1. Хитрий, кмітливий. Хлопці здорові, рослі.. Менший то штудерний такий, як старий (Стеф., І, 1949, 119); А людям хвалиться [Савка]: — Нема,— каже,— як мій Стасьо мудрий! Там-то вам штудерна голова! (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. штудерний — Штуде́рний, -а, -е 1) Хитрый. Желех. 2) Замысловатый, искусный. Словник української мови Грінченка