штудерний
ШТУДЕ́РНИЙ, а, е, діал.
1. Хитрий, кмітливий.
Хлопці здорові, рослі.. Менший то штудерний такий, як старий (Стеф., І, 1949, 119);
А людям хвалиться [Савка]: — Нема,— каже,— як мій Стасьо мудрий! Там-то вам штудерна голова! (Мак., Вибр., 1954, 80);
А ті пани на все штудерні (Фр., X, 1954, 315);
Це був найстарший чоловік із радних, дуже штудерний і хитрий на розум (Март., Тв., 1954, 174).
2. Уміло, майстерно зроблений; мудрований.
Підносили питво [медовари] з’юрмленим довкола торговчанам, вміло ховали заплату в міцні шкіряні міхи або в штудерні дерев’яні скрині під собою (Загреб., Диво, 1968, 110).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- штудерний — Штуде́рний: — майстерний [9] — майстерно зроблений [44-1] — хитрий [XIX] А тимчасом гайнується час на крикливих виборах, поборюванні «антинародових кандидатів» (за кожну ціну, яким би то не було кандидатом), на штудерних банках... Словник з творів Івана Франка
- штудерний — ШТУДЕ́РНИЙ, а, е, діал. 1. Хитрий, кмітливий. Хлопці здорові, рослі .. Менший то штудерний такий, як старий (В. Стефаник); А людям хвалиться [Савка]: – Нема, – каже, – як мій Стасьо мудрий! Там-то вам штудерна голова! (О. Словник української мови у 20 томах
- штудерний — штуде́рний прикметник хитрий; мудрований діал. Орфографічний словник української мови
- штудерний — штуде́рний хитромудрий (ст): Він видумував різні штудерні питання, ставив їх хлопцям, і вони, зовсім природно, не вміли на них дати відповіді (Шухевич); Отже, у Львові мав бути дивак, якому здавалося, чи він себе вмовив, що має скляний живіт. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- штудерний — -а, -е, діал. 1》 Хитрий, кмітливий. 2》 Уміло, майстерно зроблений; мудрований. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штудерний — КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
- штудерний — Штуде́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- штудерний — Штуде́рний, -а, -е 1) Хитрый. Желех. 2) Замысловатый, искусный. Словник української мови Грінченка