1. Словник української мови у 20 томах

штурпаччя

ШТУРПА́ЧЧЯ, я, с., діал.

Збірн. до штурпа́к 1.

Під чоботиськами Давида великими полумисками обламувався сніг, пружинила промерзлою щіткою невидима осока, твердо гнулося штурпаччя кінського щавлю (М. Стельмах);

А на межі, яка швидше скидається на городьбу, в полині й лободі навалено всякого штурпаччя й каміняччя, що за багато років викопано на городі (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурпаччя — штурпа́ччя іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. штурпаччя — -я, с., діал. Збірн. до штурпак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штурпаччя — ШТУРПА́ЧЧЯ, я, с., діал. Збірн. до штурпа́к. Під чоботиськами Давида великими полумисками обламувався сніг, пружинила промерзлою щіткою невидима осока, твердо гнулося штурпаччя кінського щавлю (Стельмах, Хліб.., 1959, 139). Словник української мови в 11 томах