1. Словник української мови в 11 томах

штурпаччя

ШТУРПА́ЧЧЯ, я, с., діал. Збірн. до штурпа́к.

Під чоботиськами Давида великими полумисками обламувався сніг, пружинила промерзлою щіткою невидима осока, твердо гнулося штурпаччя кінського щавлю (Стельмах, Хліб.., 1959, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурпаччя — ШТУРПА́ЧЧЯ, я, с., діал. Збірн. до штурпа́к 1. Під чоботиськами Давида великими полумисками обламувався сніг, пружинила промерзлою щіткою невидима осока, твердо гнулося штурпаччя кінського щавлю (М. Словник української мови у 20 томах
  2. штурпаччя — штурпа́ччя іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. штурпаччя — -я, с., діал. Збірн. до штурпак. Великий тлумачний словник сучасної мови