штурхан
ШТУРХА́Н, а́, ч., розм.
Те саме, що штовха́н.
Мати привезла Роббі на грузовику з тюремного шпиталю. В дорозі вона тримала його голову на колінах, оберігаючи від штурханів на вибоях давно не ремонтованої автостради (Л. Первомайський);
Маруся висмикнула з-під руки в Дикуна пужално й почала ним штурхати козака в спину, зганяючи його з санок. Той жартома ойкав, ухиляючись од дівочих штурханів (С. Добровольський);
– Старий чорт! – сяяв сер Грегор, вибиваючи дружніми штурханами дорожній порох з пальта сера Овена (Ю. Смолич);
Криком, штурханами, пострілами людей женуть [фашисти] уперед, униз, похилим косогором (В. Козаченко);
* Образно. Бачурі не вдалося зломити впертість старого гідротехніка. Видно, що цю людину хтось довго кривдив, завдав їй чимало штурханів (М. Чабанівський).
Значення в інших словниках
- штурхан — А! СТУСАН; штовханець, штурханець. Словник синонімів Караванського
- штурхан — див. стусан Словник синонімів Вусика
- штурхан — штурха́н іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- штурхан — -а, ч., розм. Те саме, що штовхан. Давати штурханів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штурхан — діста́ти / дістава́ти стусана́ (штурхана́, тумака́ і т. ін.) від кого і без додатка, грубо. Бути побитим. Ніхто не сміється. Тільки малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (І. Фразеологічний словник української мови
- штурхан — УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Н розм., ШТОВХА́Н розм., ШТОВХАНЕ́ЦЬ розм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Н розм. Словник синонімів української мови
- штурхан — ШТУРХА́Н, а́, ч., розм. Те саме, що штовха́н. Мати привезла Роббі на грузовику з тюремного шпиталю. В дорозі вона тримала його голову на колінах, оберігаючи від штурханів на вибоях давно не ремонтованої автостради (Перв., Материн. Словник української мови в 11 томах