1. Словник української мови у 20 томах

штурх

ШТУРХ, виг., розм.

Уживається як присудок за знач. шту́рха́ти і штурхну́ти.

Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий (Номис);

Сидів пасинок на призьбі, а вона з сіней штурх його рогачем у спину! (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурх — див. штовхати Словник синонімів Вусика
  2. штурх — штурх вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. штурх — ШТУРХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шту́рхати і штурхну́ти. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий (Номис, 1864, № 6392); Сидів пасинок на призьбі, а вона з сіней штурх його рогачем у спину! (Н.-Лев., II, 1956, 9). Словник української мови в 11 томах
  4. штурх — Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий. Ном. № 6392. Словник української мови Грінченка