штурх
ШТУРХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шту́рхати і штурхну́ти.
Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий (Номис, 1864, № 6392);
Сидів пасинок на призьбі, а вона з сіней штурх його рогачем у спину! (Н.-Лев., II, 1956, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- штурх — див. штовхати Словник синонімів Вусика
- штурх — ШТУРХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шту́рха́ти і штурхну́ти. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий (Номис); Сидів пасинок на призьбі, а вона з сіней штурх його рогачем у спину! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- штурх — штурх вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- штурх — Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий. Ном. № 6392. Словник української мови Грінченка