шугання
ШУГА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. шуга́ти.
Ще здалеку побачила [Надія] на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок і посміхнулась (Яків Баш);
До них невблаганно наближається поскрипування вітряків і шугання розгойданих крил (М. Стельмах);
Битва – так битва. Вітрів іржання, Назустріч шугання роздертих знамен... (П. Дорошко);
Він чує невгавне шуршання дороги, Шалене шугання ракет з далини (М. Бажан);
Голубий імлистий туман стояв над цехами, туман, прорізуваний гострими свічками домен, шуганням полум'я з мартенів (П. Загребельний);
* У порівн. Наша казка хутко лине, мов шугання соколине (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шугання — шуга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- шугання — -я, с. Дія за знач. шугати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шугання — ПОЛІ́Т (рух, переміщення когось, чогось у повітрі), ПЛА́ВАННЯ, ШУГА́ННЯ, ПО́ШУГ поет. (стрімкий). Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я)... Словник синонімів української мови
- шугання — ШУГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шуга́ти. Ще здалеку побачила [Надія] на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок і посміхнулась (Баш, Надія, 1960, 270); До них невблаганно наближається поскрипування вітряків і шугання розгойданих крил (Стельмах, Хліб. Словник української мови в 11 томах