1. Словник української мови у 20 томах

шумилиння

ШУМИЛИ́ННЯ, ШУМИЛІ́ННЯ, я, с., діал.

Листя, яке обгортає качан кукурудзи.

А ґаздині давали лад всередені хати: мили столи, лавці, ослони, мастили припічки, опецьки, очічковували образи гіллям, та писанками, та голубцями; робили “дідів”, з зв'язуючи кукурудзяні шульки у гушму хвостами та рівненько внизу обтинаючи гівки [гілки], відтак поплівши з шумеління кіски, завішували на “бегариках” (Г. Хоткевич);

На передмісті осінь відчувалась більш наочно. Попід стріхами майже кожної хати висіли пов'язані за шумилиння качани кукурудзи (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шумилиння — шумили́ння іменник середнього роду листя, в яке загорнутий кочан кукурудзи діал. Орфографічний словник української мови
  2. шумилиння — -я, с., діал. Те саме, що шумилина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шумилиння — ШУМИЛИ́ННЯ, я, с., діал. Те саме, що шумили́на. На передмісті осінь відчувалась більш наочно. Попід стріхами майже кожної хати висіли пов’язані за шу-милиння качани кукурудзи (Вільде, Сестри.., 1958, 371). Словник української мови в 11 томах