1. Словник української мови в 11 томах

шумилиння

ШУМИЛИ́ННЯ, я, с., діал. Те саме, що шумили́на.

На передмісті осінь відчувалась більш наочно. Попід стріхами майже кожної хати висіли пов’язані за шу-милиння качани кукурудзи (Вільде, Сестри.., 1958, 371).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шумилиння — ШУМИЛИ́ННЯ, ШУМИЛІ́ННЯ, я, с., діал. Листя, яке обгортає качан кукурудзи. А ґаздині давали лад всередені хати: мили столи, лавці, ослони, мастили припічки, опецьки, очічковували образи гіллям, та писанками, та голубцями; робили “дідів”... Словник української мови у 20 томах
  2. шумилиння — шумили́ння іменник середнього роду листя, в яке загорнутий кочан кукурудзи діал. Орфографічний словник української мови
  3. шумилиння — -я, с., діал. Те саме, що шумилина. Великий тлумачний словник сучасної мови