шумнути
ШУМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.
Однокр. до шумі́ти¹ 3.
У нас так: хтось шумне, а ми критикану штемпель – некерований. І у протокол. І втришия. Тому тихо було – дисципліна (А. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me