шурник
ШУРНИ́К, а́, ч.
Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення її від шлаку і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шурник — шурни́к іменник чоловічого роду довгий металевий стержень для перемішування палива в топці Орфографічний словник української мови
- шурник — -а, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення його від шлаку і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шурник — ШУРНИ́К, а, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення її від шлаку і т. ін. Словник української мови в 11 томах