1. Словник української мови у 20 томах

шуркнути

ШУ́РКНУТИ, ну, неш, док., діал.

Однокр. до шу́ркати.

Коли спів замовк, Санда зачула за собою шелест. Оглянулася. Попри неї шуркнула, мов серна, дрібна дівоча постать (О. Кобилянська);

Коло одної могили щось шуркнуло в прогалину, земля застогнала, хмари захиталися, загуділо громами (Н. Кобринська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуркнути — шу́ркнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. шуркнути — -ну, -неш, док., діал. Однокр. до шуркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шуркнути — ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ (ШАРКОТА́ТИ) підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ) підсил., ШУ́РКАТИ діал.; ШКРЬО́БАТИ розм (взуттям). — Док. Словник синонімів української мови
  4. шуркнути — ШУ́РКНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до шу́ркати. Коли спів замовк, Санда зачула за собою шелест. Оглянулася. Попри неї шуркнула, мов серна, дрібна дівоча постать (Коб. Словник української мови в 11 томах