шуркнути
ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ (ШАРКОТА́ТИ) підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ) підсил., ШУ́РКАТИ діал.; ШКРЬО́БАТИ розм (взуттям). — Док.: чо́вгнути, ша́ркнути, шу́рхнути, шурхонути підсил. шу́ркнути, шурнути, шкрьо́бнути. По підлозі човгають десятки ніг (М. Чабанівський); Поверх нашвидку зроблених верстатів лежали обаполи, глиці, а по них ритмічно човгали фуганки (І. Кириленко); Хтось ішов по тротуару знизу, кілька пар, чувся сміх, підошви шаркали по асфальту (П. Загребельний); Троє піратів, порадившись, пішли з капітанського містка до радіорубки. Ось їх кроки шаркотять уже по шлюпдеку (М. Трублаїні).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шуркнути — ШУ́РКНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до шу́ркати. Коли спів замовк, Санда зачула за собою шелест. Оглянулася. Попри неї шуркнула, мов серна, дрібна дівоча постать (О. Кобилянська); Коло одної могили щось шуркнуло в прогалину, земля застогнала, хмари захиталися, загуділо громами (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
- шуркнути — шу́ркнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- шуркнути — -ну, -неш, док., діал. Однокр. до шуркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шуркнути — ШУ́РКНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до шу́ркати. Коли спів замовк, Санда зачула за собою шелест. Оглянулася. Попри неї шуркнула, мов серна, дрібна дівоча постать (Коб. Словник української мови в 11 томах