шурх
ШУРХ¹, ШУРХ-ШУ́РХ, виг.
Уживається як присудок за знач. шу́рхати, шу́рхнути.
Шурх-шурх, шурх-шурх, черкається об неї широкий лист кленовий та білий тополевий (С. Васильченко);
– Ага, так ти злякався, значить... Боїшся? А я не боюся. – Шурх [Гарасько] поміж соснами – і був такий (Григорій Тютюнник);
Під ногами шурх! та шурх! гадюки (О. Гончар).
ШУРХ², у, ч., діал.
Яр.
[Мати:] Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шурх — див. тікати; шуміти Словник синонімів Вусика
- шурх — шурх 2 іменник чоловічого роду яр діал. Орфографічний словник української мови
- шурх — -у, ч., діал. Яр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шурх — ШУРХ¹, ШУРХ-ШУ́РХ, виг. Уживається як присудок за знач. шу́рхати, шу́рхнути. Шурх-шурх, шурх-шурх, черкається об неї широкий лист кленовий та білий тополевий (Вас., І, 1959, 221); — Ага, так ти злякався, значить… Боїшся? А я не боюся. Словник української мови в 11 томах
- шурх — Шурх меж., выражающее быстрый проваль куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. (Загадка). Лубен. у. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш. КС. 1883. III. 672. Словник української мови Грінченка