1. Словник української мови у 20 томах

шурхотливий

ШУРХОТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що шурхітли́вий.

Через колії, поза горами вугілля, попід вагонами, по шурхотливій жужелиці станційних тупиків водив їх Валет, аж поки привів у якусь темнувату, прокурену комірчину (П. Дорошко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурхотливий — див. шумливий Словник синонімів Вусика
  2. шурхотливий — шурхотли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  3. шурхотливий — -а, -е, рідко. Який видає шурхіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шурхотливий — ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ рідше, ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙ розм., ЛОПОТЛИ́ВИЙ розм., ЛОПОТЮ́ЧИЙ розм. рідше; ШОРСТКИ́Й розм. (про звук). Словник синонімів української мови
  5. шурхотливий — ШУРХОТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Який видає шурхіт. Через колії, поза горами вугілля, попід вагонами, по шурхотливій жужелиці станційних тупиків водив їх Валет, аж поки привів у якусь темнувату, прокурену комірчину (Дор., Не повтори.., 1968, 214). Словник української мови в 11 томах