1. Словник української мови у 20 томах

шурхотіння

ШУРХОТІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. шурхоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Сів табунець качат. Хвилинку панувала цілковита тиша .. Потім залопотіли крилами... почувся плескіт, біганина на воді, шурхотіння й приглушений крик (Олесь Досвітній);

Попереду прослалося широке поле, по якому з шурхотінням гасали білі смуги сипучого снігу (А. Шиян);

Моряки почули позад себе шурхотіння лиж (М. Трублаїні);

Оддалік народжувалося шурхотіння – йшла людина, чіпляючись полами об кущі, черевиками – об кропиву, шерхло терлися підметки об стежку (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурхотіння — див. шум Словник синонімів Вусика
  2. шурхотіння — шурхоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шурхотіння — -я, с. Дія за знач. шурхотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шурхотіння — ШУРХОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шурхоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Сів табунець качат. Хвилинку панувала цілковита тиша.. Потім залопотіли крилами… почувся плескіт, біганина на воді, шурхотіння й приглушений крик (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах