1. Словник української мови в 11 томах

шурхотіння

ШУРХОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шурхоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Сів табунець качат. Хвилинку панувала цілковита тиша.. Потім залопотіли крилами… почувся плескіт, біганина на воді, шурхотіння й приглушений крик (Досв., Вибр., 1959, 411);

Попереду прослалося широке поле, по якому з шурхотінням гасали білі смуги сипучого снігу (Шиян, Баланда, 1957, 14);

Моряки почули позад себе шурхотіння лиж (Трубл., Лахтак, 1953, 141);

Оддалік народжувалося шурхотіння — йшла людина, чіпляючись полами об кущі, черевиками — об кропиву, шерхло терлися підметки об стежку (Гуц., Скупана.., 1965, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурхотіння — див. шум Словник синонімів Вусика
  2. шурхотіння — ШУРХОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шурхоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Сів табунець качат. Хвилинку панувала цілковита тиша .. Потім залопотіли крилами... Словник української мови у 20 томах
  3. шурхотіння — шурхоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. шурхотіння — -я, с. Дія за знач. шурхотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови