1. Словник української мови у 20 томах

шуршати

ШУРША́ТИ, шу́, ши́ш, недок., розм.

Те саме, що шу́рхати 1.

Бризкає звуками метал кіс, шуршать сталеві змії в траві, сліпучо поблискують у проміннях сонця (Г. Хоткевич);

Постоли шуршали у пітьмі ночі, як з леговищ людських, загублених в горах, поспішали сусіди на пізні вогні (М. Коцюбинський);

По сірому асфальту шинами шуршать блакитні тролейбуси і автобуси (П. Панч);

Дощ шуршить по стінах і покрівлях (П. Дорошко);

* Образно. Розгортала шорстке листя огудини рукою, а огірків не бачила. Вирве який – укине в пелену задумано, і ще в листі огудини – шур! шур!.. Аж і не листя то зовсім огіркове, пов'яле од спеки, а спогади, спогади... А вона розгортає їх, шуршить ними. Шукає чого? (А. Головко).

◇ (1) В одну́ шуршу́ з ким, фам. – заодно.

– Неначе в тюрму запер отой... ваш заступник, чи що .. – з дитячою безпосередністю переконувала дівчина. – Звісно, й мама в одну шуршу з тим інженером: нехай, каже, лікується (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуршати — Мускотіти, зімускочувати, зімускотіти, помускочувати, помускотіти, шамати, шамнути, зішамувати, зішамнути, пошамувати, пошамнути, шамкати, шамконути, зішамкувати, зішамкати, пошамкувати, пошамкати, шамкотіти, зашамкотіти, зішамкотіти, пошамкотіти... Словник чужослів Павло Штепа
  2. шуршати — шурша́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шуршати — Шу, -шиш, недок. 1. Говорити. Припини шуршати — вуха болять! 2. Хвилюватись, піклуватись про щось. Наші люди шуршать з цього приводу — подивимось. Словник сучасного українського сленгу
  4. шуршати — -шу, -шиш, недок., розм. Те саме, що шурхати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шуршати — в одну́ шуршу́ з ким, фам. Заодно. — Неначе в тюрму запер отой… ваш заступник, чи що ..— з дитячою безпосередністю переконувала дівчина.— Звісно, й мама в одну шуршу з тим інженером: нехай, каже, лікується (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
  6. шуршати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. шуршати — ШУРША́ТИ, шу́, ши́ш, недок., розм. Те саме, що шу́рхати 1. Бризкає звуками метал кіс, шуршать сталеві змії в траві, сліпучо поблискують у проміннях сонця (Хотк. Словник української мови в 11 томах