шіпка
ШІ́ПКА, и, ж., діал.
Зменш. до шо́па.
Рано собі встань, відмети сніг від порога, набери з шіпки ковіньок, насип під піч, та й зараз на хаті веселіше (В. Стефаник);
В куті коло його комірки була шіпка, прибудована до стіни тої самої комірки (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шіпка — Ші́пка: — повітка, навіс [22;52;51] — повітка [V] Словник з творів Івана Франка
- шіпка — ші́пка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- шіпка — -и, ж., діал. Зменш. до шопа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шіпка — ШІ́ПКА, и, ж., діал. Зменш. до шо́па. Рано собі встань, відмети сніг від порога, набери з шіпки ковіньок, насип під піч, та й зараз на хаті веселіше (Стеф., І, 1949, 118); В куті коло його комірки була шіпка, прибудована до стіни тої самої комірки (Фр., VII, 1951, 347). Словник української мови в 11 томах