шіпка

ші́пка

іменник жіночого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шіпка — Ші́пка: — повітка, навіс [22;52;51] — повітка [V] Словник з творів Івана Франка
  2. шіпка — ШІ́ПКА, и, ж., діал. Зменш. до шо́па. Рано собі встань, відмети сніг від порога, набери з шіпки ковіньок, насип під піч, та й зараз на хаті веселіше (В. Стефаник); В куті коло його комірки була шіпка, прибудована до стіни тої самої комірки (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. шіпка — -и, ж., діал. Зменш. до шопа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шіпка — ШІ́ПКА, и, ж., діал. Зменш. до шо́па. Рано собі встань, відмети сніг від порога, набери з шіпки ковіньок, насип під піч, та й зараз на хаті веселіше (Стеф., І, 1949, 118); В куті коло його комірки була шіпка, прибудована до стіни тої самої комірки (Фр., VII, 1951, 347). Словник української мови в 11 томах