щебетунчик
ЩЕБЕТУ́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до щебету́н.
Зацвіла на городі пишна рожа, жовті гвоздики.., і тільки одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок [голівок] невгамовних щебетунчиків (Л. Яновська);
Недавнечко ж, здається, приводили за руки своїх щебетушок і щебетунчиків до першого класу, а вже, гляди, і десять літ минуло (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щебетунчик — див. дитина Словник синонімів Вусика
- щебетунчик — щебету́нчик 1 іменник чоловічого роду, істота птах розм. щебету́нчик 2 іменник чоловічого роду, істота про людину розм. Орфографічний словник української мови
- щебетунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до щебетун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щебетунчик — ЩЕБЕТУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до щебету́н. Зацвіла на городі пишна рожа, жовті гвоздики.., і тільки одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок [голівок] невгамовних щебетунчиків (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах