щебетунчик

щебету́нчик 1

іменник чоловічого роду, істота

птах

розм.

щебету́нчик 2

іменник чоловічого роду, істота

про людину

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щебетунчик — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. щебетунчик — ЩЕБЕТУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до щебету́н. Зацвіла на городі пишна рожа, жовті гвоздики.., і тільки одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок [голівок] невгамовних щебетунчиків (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. щебетунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до щебетун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щебетунчик — ЩЕБЕТУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до щебету́н. Зацвіла на городі пишна рожа, жовті гвоздики.., і тільки одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок [голівок] невгамовних щебетунчиків (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах