щедро

ЩЕ́ДРО.

Присл. до ще́дрий.

– Заплатять щедро, – промовив нишком Копронідос, почуваючи пахощі чернечих тисячок (І. Нечуй-Левицький);

Не розвеселила їх навіть і вечірня чарка, якою щедро почастував економ (М. Стельмах);

Вдосконалюючи виробничий процес, він систематично перевиконує план на сотні процентів і свій досвід щедро передає товаришам (О. Гончар);

На березі шипіла в казанах смола. Щедро заливали нею шви бортів та днища, й усе вище й вище здіймалися на очах раїмців контури новонародженого корабля (З. Тулуб);

Місяць травень надходив, і зацвітав щедро густий терен (Ю. Яновський);

Микола навстіж відчинив вікно. В кімнату щедро полилося холоднувате пахуче ранкове повітря (Д. Ткач);

Бійці щедро кадили козячими ніжками – видано тижневу норму махорки (Григорій Тютюнник);

Щедро пекло сонце, толока яскравіла диким маком, деревієм, собачим милом (М. Чабанівський);

Біля калюжі на щедро змоченій землі Марія помітила широкі сліди від гусениць (Ю. Бедзик).