щедро

ЩЕ́ДРО. Присл. до ще́дрий.

— Заплатять щедро,— промовив нишком Копронідос, почуваючи пахощі чернечих тисячок (Н.-Лев., III, 1956, 379);

Не розвеселила їх навіть і вечірня чарка, якою щедро почастував економ (Стельмах, І, 1962, 574);

Вдосконалюючи виробничий процес, він систематично перевиконує план на сотні процентів і свій досвід щедро передає товаришам (Гончар, Зустрічі.., 1950, 11);

На березі шипіла в казанах смола. Щедро заливали нею шви бортів та днища, й усе вище й вище здіймалися на очах раїмців контури новонародженого корабля (Тулуб, В степу.. 1964, 260);

Місяць травень надходив, і зацвітав щедро густий терен (Ю. Япов., II, 1958, 186);

Микола навстіж відчинив вікно. В кімнату щедро полилося холоднувате пахуче ранкове повітря (Ткач, Плем’я.., 1961, 149);

Бійці щедро кадили козячими ніжками — видано тижневу норму махорки (Тют., Вир, 1964, 488);

Щедро пекло сонце, толока яскравіла диким маком, деревієм, собачим милом (Чаб., Тече вода.., 1961, 9);

Біля калюжі на щедро змоченій землі Марія помітила широкі сліди від гусениць (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щедро — див. багато Словник синонімів Вусика
  2. щедро — ЩЕ́ДРО. Присл. до ще́дрий. – Заплатять щедро, – промовив нишком Копронідос, почуваючи пахощі чернечих тисячок (І. Нечуй-Левицький); Не розвеселила їх навіть і вечірня чарка, якою щедро почастував економ (М. Словник української мови у 20 томах
  3. щедро — ще́дро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. щедро — Присл. до щедрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щедро — Щедро нар. Щедро; въ изобиліи. К. Псал. 296. Словник української мови Грінченка