1. Словник української мови у 20 томах

щемливий

ЩЕМЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який щемить (у 1 знач.);

// Те саме, що тупи́й 6.

2. перен. Те саме, що болю́чий 2.

Якась щемлива жалість охопила парубка, гаряче, мов горілчаний огонь, покотилась по руках і ногах (М. Стельмах);

Світлом перших дитячих сяєв, болем перших незаслужених кривд, щемливою тугою безповоротності розбентежила вона [школа] зараз його вразливу душу (О. Гончар);

Ласкавою добрістю війнуло .. від старих цямрин і мідного кухля, який для Твердохліба був не просто кухлем, а щемливою згадкою далекої юності (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щемливий — щемли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. щемливий — -а, -е. 1》 Який щемить (у 1 знач.). || Те саме, що тупий 6). 2》 перен. Те саме, що болючий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щемливий — БО́ЛІСНИЙ (який завдає муки, душевних страждань), БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙ підсил., ГРИЗО́ТНИЙ рідше, ГРИЗУ́ЧИЙ рідше, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; ЖАГУ́ЧИЙ, ЯДУ́ЧИЙ (нестерпно пекучий); ЩЕМЛИ́ВИЙ, ЩЕМКИ́Й, ЩЕМЛЯ́ЧИЙ (який завдає тривожно-солодкого болю). Словник синонімів української мови
  4. щемливий — ЩЕМЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який щемить (у 1 знач.); // Те саме, що тупи́й 6. 2. перен. Те саме, що болю́чий 2. Якась щемлива жалість охопила парубка, гаряче, мов горілчаний огонь, покотилась по руках і ногах (Стельмах, II, 1962, 399)... Словник української мови в 11 томах