щемливий

БО́ЛІСНИЙ (який завдає муки, душевних страждань), БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙ підсил., ГРИЗО́ТНИЙ рідше, ГРИЗУ́ЧИЙ рідше, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; ЖАГУ́ЧИЙ, ЯДУ́ЧИЙ (нестерпно пекучий); ЩЕМЛИ́ВИЙ, ЩЕМКИ́Й, ЩЕМЛЯ́ЧИЙ (який завдає тривожно-солодкого болю). Болісний спогад; Болісне прозріння; Її охопила раптом болюча журба (А. Шиян); Рана палала розпеченим залізом, а важкі й пекучі думи не давали забуття (З. Тулуб); Непередбачена гризотна туга схопила його за душу (О. Копиленко); Піп помітив на Василевім обличчі не то гірке розчарування, не то болячий відчай (І. Чендей); Бжеський почервонів: навіть на самоті не міг він згадувати цього ганебного випадку без жагучого сорому (З. Тулуб). — Пор. 5. важки́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щемливий — ЩЕМЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який щемить (у 1 знач.); // Те саме, що тупи́й 6. 2. перен. Те саме, що болю́чий 2. Якась щемлива жалість охопила парубка, гаряче, мов горілчаний огонь, покотилась по руках і ногах (М. Словник української мови у 20 томах
  2. щемливий — щемли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. щемливий — -а, -е. 1》 Який щемить (у 1 знач.). || Те саме, що тупий 6). 2》 перен. Те саме, що болючий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щемливий — ЩЕМЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який щемить (у 1 знач.); // Те саме, що тупи́й 6. 2. перен. Те саме, що болю́чий 2. Якась щемлива жалість охопила парубка, гаряче, мов горілчаний огонь, покотилась по руках і ногах (Стельмах, II, 1962, 399)... Словник української мови в 11 томах