щербитися

ЩЕРБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. щербля́ться; недок.

Ставати, робитися щербатим (про що-небудь).

У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя (Леся Українка);

Оковані жерстю, товсті дубові ворота ніяк не піддавались ударам сокир, що щербились об залізо (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щербитися — щерби́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. щербитися — -иться; мн. щербляться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щербитися — ЩЕРБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. щербля́ться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь). У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах