щербитися
ЩЕРБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. щербля́ться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь).
У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя (Л. Укр., І, 1951, 115);
Оковані жерстю, товсті дубові ворота ніяк не піддавались ударам сокир, що щербились об залізо (Добр., Очак. розмир, 1965, 169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щербитися — ЩЕРБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. щербля́ться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь). У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя (Леся Українка); Оковані жерстю, товсті дубові ворота ніяк не піддавались ударам сокир, що щербились об залізо (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
- щербитися — щерби́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- щербитися — -иться; мн. щербляться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови