1. Словник української мови у 20 томах

щиглик

ЩИ́ГЛИК¹, а, ч.

Зменш.-пестл. до щи́голь¹.

– І щиглик, пробувши довго в клітці, не відважується відразу летіти на волю (І. Франко);

Над сріблом води лісової Знімаючись, щиглик дзвенів .. Ми їхали мовчки з тобою, Для щастя не знаючи слів (М. Рильський);

* У порівн. Хисткий, як билина, рівний, як очеретина, жвавий, як щиглик, виростає Івась (І. Нечуй-Левицький);

Юрко мовчав. Він стояв скособочений, малий, настовбурчений, як голодний щиглик. Він думав (Ю. Мушкетик).

ЩИ́ГЛИК², а, ч.

Зменш.-пестл. до щи́голь².

– А ти куди? – запищав Андрійко. – Малий ти все знати, – і, давши братові легенького щиглика, Іван закрив за собою двері (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щиглик — [шчиглиек] -ка, м. (на) -ку/-ков'і, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  2. щиглик — щи́глик 1 іменник чоловічого роду, істота птах щи́глик 2 іменник чоловічого роду удар пальцем Орфографічний словник української мови
  3. щиглик — I -а, ч. Зменш.-пестл. до щиголь I. II -а, ч. Зменш.-пестл. до щиголь II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щиглик — Щи́глик, -ка; -лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. щиглик — ЩИ́ГЛИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до щи́голь¹. — І щиглик, пробувши довго в клітці, не відважується відразу летіти на волю (Фр., VII, 1951, 397); Над сріблом води лісової Знімаючись, щиглик дзвенів.. Словник української мови в 11 томах
  6. щиглик — Щиглик, -ка м. ум. отъ щиголь. Словник української мови Грінченка